Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спецвідрядження — я, с., розм. Відрядження особливого призначення … Український тлумачний словник
відрядження — [в ідр’а/джеин :а] н :а, р. мн. еин … Орфоепічний словник української мови
відрядження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
спецвідрядження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
експедиція — 1) (відрядження гурту осіб, загону зі спеціяльною метою), відрядження, місія, операція, рейд, акція, похід 2) (відрядження групи людей, загону зі спеціяльною метою), партія, загін … Словник синонімів української мови
експедиція — ї, ж. 1) спец., книжн. Відправляння, розсилання товарів, кореспонденції і т. ін. за певним призначенням. Експедиція товарів. Експедиція кореспонденції. 2) спец. Установа або відділ установи, підприємства, що відає відправлянням, розсиланням… … Український тлумачний словник
відрядний — а, е. 1) Який здійснюється залежно від кількості виготовленої продукції. •• Відря/дна опла/та пра/ці форма оплати праці працівників, при якій їхня заробітна платня встановлюється відповідно до кількості виробленої працівником продукції заданої… … Український тлумачний словник
димісія — ї, ж. Відставка, відрядження на пенсію … Український тлумачний словник
звіт — у, ч. 1) Письмове чи усне повідомлення офіційній особі або організації про свою роботу, виконання завдань, доручень і т. ін. || бухг. Документ про витрату грошей ким небудь. •• Ава/нсовий звіт документальний звіт працівника про використання… … Український тлумачний словник
командирований — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до командирувати. II ого, ч. Той, хто одержав відрядження, знаходиться у відрядженні … Український тлумачний словник
